Лука Джузеппе Волонте: «Не слід відмовлятися від ідентичності заради тимчасового зиску»

Лука Джузеппе Волонте (Італія) — почесний президент політичної групи Європейської народної партії (ЕРР) у Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), чинний президент групи ЕРР у ПАРЄ в 2009-2013рр., депутат Палати депутатів Італії в 1996-2013 рр., генеральний директор фонду Novae Terrae. З відомим політиком вдалося поспілкуватися під час візиту в Україну 7-8 листопада.

СІМ’Я – ЦЕ ОСНОВА ДЕМОКРАТІЇ

— Тема вашої прес-конференції – «Загрози для сім’ї та свободи у сучасній Європі: виклики для України». Які загрози і в чому полягають виклики?

— Головна загроза – це загроза для демократії. Адже сьогодні в усьому світі наступає новий тоталітаризм, пов’язаний з так званою гендерною ідеологією. Приклад – масові протести у Франції проти впровадження одностатевих шлюбів, які було проігноровано урядом. Я приїхав в Україну, щоб попередити про це і спільно боротися з ним разом із усіма здоровими політичними і громадськими силами.

— Чи ситуація в Європі однакова в усіх країнах?

— Події в таких країнах як Іспанія, Франція, Хорватія, Словенія, новий сімейний рух в Швеції – все це говорить про те, що суспільства вже дозріли до того, щоб активно протидіяти гендерній ідеології. Втім, багато європейських урядів вирішили, що гендерна ідеологія – це наступний крок у політичній еволюції.

Це загрожує тим, що для Європи і західного світу в цілому може наступити кінцеь історії як християнської цивілізації. Тим більша відповідальність лежить на нас, християнах, щоб протидіяти цьому.

— Україна – теж переважно християнська країна. Чи повинні українськи політики враховувати цей факт?

— Не лише повинні, це їхній обов’язок. Адже, наскільки мені відомо, українське суспільство переважно виступає за традиційні цінності.

— А чим, на Вашу думку, обумовлений такий тиск на християнство і традиції?

— Багато урядів знаходяться під тиском спекулятивного капіталу, і просувають не про-сімейну, а анти-сімейну політику. Адже одинокі люди чи одностатеві пари, які не мають дітей, мають змогу більше витрачати. Таким чином суспільство перетворюється на споживацьке, а керує ним «рада директорів», пов’язаних із бізнес-групами. Така модель дозволяє отримати економічний зиск в короткостроковій перспективі, але у довгостроковій перспективі – це шлях у нікуди.

— Чому?

— Не випадково нещодавно Норвегія відкрила суспільні дебати, як скоротити кількість розлучень. Коли розпадається родина, зазвичай утворюються дві половинки – чоловік з одного боку і мати з дітьми. Часто для того щоб утримати пристойний рівень добробуту, потрібна державна допомога. Це – серйозне навантаження на соціальну державу. Цей тягар у світлі глобальної економічної кризи все важче нести навіть багатим країнам. Ось чому обговорення сімейної політики виходить на передній план порядку денного в усьому світі.

— Тобто сімейна політика – це економічна категорія?

— Незалежні соціологічні дослідження на Заході свідчать, що успішність дітей з гетеросексуальних сімей вище , ніж дітей , которих виховують одностатеві парі. Так, у нас вже є така статистика , і вона каже абсолютно чітко: якщо ви хочете інвестувати в майбутнє країни і кожної конкретної дитини — інвестуйте в підтримку природньої сім’ї .

ЛГБТ-ПРАВА – ЦЕ СПУСКОВИЙ ГАЧОК

— Ваш візит припадає на гарячу для України пору. Саме зараз відбуваються останні приготування до підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.Що ви порадите Україні у зв’язку з цим? На що треба звернути увагу?

— Україна не повинна відмовлятися від власної ідентичності і приймати закон про запобігання та протидію дискримінації заради сьогохвилинних економічних вигод, які створить зона вільної торгівлі (ідеться про законопроект №2342 щодо запобігання та протидії дискримінації, котрий включав заборону на дискримінацію у сфері працевлаштування за ознакою сексуальної орієнтації. Верховна Рада перенесла розгляд цього документу. Договір про Асоціацію з ЄС містить посилання на Директиву 2000/78/EC, яка стане чинною після підписання Угоди. Фактично, буде імплементовано норму, яку відхилив парламент — ред.) .

— Ви маєте на увазі антидикримінаційні директиви, які містить текст Угоди?

— Саме так. Практично нешкідлива антидискримінаційна директива насправді є спусковим гачком для цілого ряду подальших «нововведень», якими є руйнування сім’ї і піддавання дітей досить незвичайним життєвим умовам.

— Що треба робити, щоб цього не сталося?

Я вважаю, що необхідно було б знову відновити дискусію з Євросоюзом. Законодавчі акти, які мають бути прийняті, не повинні суперечити традиційним цінностям і правам людини. Вкрай важливо, щоб не відбулося спотворення таких базових понять як: «родина», «сімейне виховання», рольовий розподіл чоловіки і жінки… Слід також уникати зловживання поняттям «антидискримінація».

Взагалі я вважаю, що ніхто не помре, якщо Угоду у Вільнюсі не буде підписано. Її можна було б відкласти на наступний рік. Кажучи про будь-який народ, завжди треба ставити питання: а чи потрібно заради сьогохвилинних економічних вигод відмовлятися від власної ідентичності?

Обов’язок політиків – враховувати думку власного населення, а обов’язок урядів – не йти врозріз із позицією представницької влади, парламенту. Наскільки мені відомо, український парламент переважною більшістю голосів не підтримав антидискримінаційне законодавство. Це означає, що в Україні існує широкий консенсус навколо традиційних цінностей.

— Тобто ви радите відмовитися від підписання Угоди про Асоціацію?

— Ні, я раджу твердо стояти на своїй позиції. Відомі прецеденти , коли окремі держави в діалозі з ЄС спеціально обумовлювали особливі умови для себе — якраз для того , щоб захистити моральні цінності та інститут сім’ї. Так зробила, наприклад, Польща. А Угорщина нещодавно включила захист родини як шлюбу між чоловіком і жінкою в свою конституцію. Взагалі, конституція — це останній рубіж збереження історично сформованих цінностей. Україна може звернути на це увагу — в Конституції України , як і в багатьох інших країнах, чітко визначено, що шлюб грунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Ніяка міжнародна підписана угода не зможе переступити через Основний закон держави

— Припустимо, такі норми вже є в нашому законодавстві. А що далі? Яку програму дій ви б порекомендували українським політикам, які виступають за традиційні цінності?

По-перше, треба об’єднати зусилля. Аби ефективно протистояти гендерній ідеології, громадські активісти, народні депутати, політики з різних партій повинні координувати зусилля, діючи за традиційні цінності і права людини.

По-друге, маючи необхідну суспільну підтримку, необхідно розробити і впроваджувати соціально-економічні заходи на підтримку сім’ї. Природня сім’я – це не лише фактор розвитку суспільства, а й економіки. Існує безліч статистичних даних, які підтверджують, що інвестиції в родину повертаються економіці «з процентами».
Джерело:   Gazeta.ua

Комментировать

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *